Нова глибина. Куди б’ють українські БпЛА на фронті

Українські безпілотники завдають приблизно 60% усіх успішних ударів по ворожих цілях, що фундаментально змінює глобальні правила сучасного бою. Сили оборони активно паралізують традиційну тактику ведення війни Росією та створили прозоре, гіперлетальне поле бою для ворога.
Про особливості теперішньої ситуації на фронті написало американське видання The Washington Times, журналісти якого поспілкувалися із нашими захисниками. Точки тиску росіян Перший напрямок, де ворог зараз “промацує” ситуацію – це південь Запорізької області, зокрема, район Гуляйполя.
“Вони хочуть перерізати напрямок на Запоріжжя. Для них Гуляйполе – це прямий шлях”, – сказав газеті The Times Віталій Герсак, командир 423-го окремого батальйону безпілотних систем Скіфські Грифони.
Наразі, за його словами, противник намагається використати так звану “зеленку” для переміщення піхоти через лісові масиви, часто пішки, на мотоциклах або квадроциклах. Однак українські підрозділи безпілотників підготували ці підходи заздалегідь.
“Якими б групами вони не рухалися, ми підготували ці ряди дерев до того, як з’явилися зелені насадження. Ми пройшли через ці точки, щоб побачити їхні переходи та маршрути”, – додав Герсак.
Наступною точкою тиску армії РФ являється Костянтинівка в Донецькій області. Місто, як відомо, є частиною східного “поясу фортець” України та потенційними воротами до глибшого просування на окупований Донецьк.
Хоча тиск на Костянтинівку реальний, проте колапс, якого деякі боялися ще минулої осені, так і не відбувся.
“Вони атакують, але ми тримаємо лінію фронту”, – розповів про ситуацію Горб, оператор безпілотника 28-ї бригади Збройних сил України. Шалені втрати Як зазначає The Washington Times, росіяни з осені 2025 року все ж таки змогли захопити обмежену територію біля Костянтинівки, але з неймовірною кількістю втрат.
Міністерство оборони України заявило, що збройні сили РФ втратили понад 35 200 військовослужбовців убитими або тяжко пораненими лише у квітні, згідно з програмою Армія дронів – українською системою, яка перевіряє удари за допомогою відео з поля бою.
Центр стратегічних та міжнародних досліджень у січневій доповіді підрахував, що з лютого 2022 року по грудень 2025 року ворожа армія зазнала майже 1,2 мільйона втрат на полі бою, включаючи вбитих, поранених та зниклих безвісти. У доповіді йдеться, що за той самий період загинуло від 275 тисяч до 325 тисяч російських військовослужбовців. БпЛА як перевага для ЗСУ Масштаби цих втрат не зупинили Москву від наступу. Водночас українські чиновники стверджують, що здатність Росії перетворювати тиск на швидкі територіальні здобутки послабилася.
Журналісти згадують квітневу заяву президента Володимира Зеленського, у якій він зазначив, що ситуація фронті найкраща для України за попередні 10 місяців.
Головна причина цьому – це технології. Дрони вже не просто доповнення, а стали організуючим принципом поля бою.
Герсак, який вступив до лав армії на початку повномасштабного вторгнення Росії після кар’єри в українських службах безпеки, сказав, що зміни були разючими.
“На початку 2022 року бронетехніка та танки були страшними та складними. Сьогодні для нас вони – це джекпот. Якщо десь з’являється техніка, ми її дуже швидко спалюємо”, – сказав він.
За його словами, Росія все ще намагається використовувати бронетехніку, щоб наблизити піхоту до українських позицій, але щойно вона потрапляє в зону досяжності українських систем, “все горить”.
“Вони розуміють, що сьогодні немає такої техніки, такої броні, яку ми не можемо знищити. Її просто не існує”, – додав Герсак. Лінія дронів Українські військові намагаються інституціоналізувати новий перехід за допомогою своєї ініціативи Лінія дронів – проєкту, який спрямований на масштабування найефективніших підрозділів безпілотних систем по всьому фронту.
Міністерство оборони України зазначало, що його основна місія полягає у створенні зони ураження радіусом від 10 до 15 кілометрів, в якій російські війська не можуть діяти без втрат, одночасно забезпечуючи постійну повітряну підтримку українській піхоті та знищуючи цілі до того, як вони досягнуть позицій Сил оборони.
Зараз проєкт включає деякі з найвідоміших українських формувань дронів, зокрема Птахи Мадьяра, К-2, Ахіллес, Рарог, Немезис та Фенікс.
“Сьогодні російський наступ стикається з полем бою, яке було фундаментально змінено технологіями, які лише рік чи два тому були або недоступні, або ще не працювали ефективно у великих масштабах”, – сказав Гриценюк.
В свою чергу Герсак додає, що темпи адаптації тепер вимірюються днями та тижнями, а не місяцями. Його батальйон постійно модифікує свої безпілотники, батареї, частоти та боєприпаси, щоб випереджати російську оборону.
“Війна за допомогою дронів змінюється щодня, щотижня. Ми постійно стикаємося з новими перешкодами, новими технологіями, новими маршрутами та їхніми радарами. Ми постійно вивчаємо це та змінюємо свою тактику”, – сказав він.
Його батальйон, за словами Герсака, навчився розширювати дальність використання дронів за межі того, що рекламують виробники.
“Виробник каже 30 кілометрів, а ми збільшуємо до 60. Ворог розраховує, що ми пролетимо максимум 30 кілометрів. Вони не очікують, що ми до них там доберемося. А потім ми летимо прямо їм на голови”, – пояснив командир. Нова глибина ударів Зазвичай удари середньої дальності на лінії фронту направлені на ворожі склади, штаби, системи протиповітряної оборони та логістичні маршрути. Герсак зазначає, що його підрозділ вже завдає ударів по російських командах безпілотників та логістичних маршрутах, які використовуються для переміщення безпілотників-перехоплювачів, пілотів та обладнання на фронт.
“Ми розраховуємо їхні логістичні маршрути, маршрути доставки цих перехоплювачів та ротації пілотів. Ворог розраховує, що ми пролетимо максимум 30 кілометрів. Вони не очікують, що ми до них там доберемося. А потім ми летимо прямо їм на голови”, – сказав він.
Тим не менш, перспективи України залишаються стриманими. Росія має більше людських ресурсів, незважаючи на втрати, більше снарядів, більше бомб та більшу промислову базу. Українська піхота виснажена, а Київ намагається набрати та провести ротацію достатньої кількості солдатів для тривалої війни.
Постачання також залишається проблемою навіть для деяких найефективніших підрозділів безпілотників України. Герсак сказав, що його батальйон отримує лише частину того, що йому потрібно, через офіційні канали.
“Усього катастрофічно не вистачає. Якщо взяти те, що отримуємо від нашого вищого командування, то в середньому це максимум 20%”, – пояснив військовий.
За словами бійця, його щомісячні державні асигнування становлять близько 7 мільйонів гривень, або приблизно 177 тисяч доларів.
“На ці гроші я можу купити 26 чи 28 Mavic. І все. Що ж мені робити після цього? Решту, за його словами, отримують волонтери, друзі, контакти та іноземні партнери”, – сказав він.
Українські командири також стежать за ознаками того, що Росія може готувати масштабніший літній наступ. Герсак зазначає, що така операція вимагатиме від Росії зібрати набагато більше людських ресурсів, але його батальйон готується до такої можливості.
“Ми дуже серйозно чекаємо на них на підступах. Ми готові до цього. Ми готуємося до кожного штурму, до кожної операції, і саме тому вони не досягають успіху”, – визнає командир.
Він сказав, що українські війська в його районі більше не мислять лише в оборонних категоріях.
“Ми стримуємо оборону, це точно. Але ми хочемо трохи відтіснити їх і рухатися вперед. Ми бачимо, що це працює”, – резюмував Герсак.