Новий законопроєкт: нелегальний перетин кордону стане небезпечним

Потік нелегалів зростає У цьому документі пропонується запровадити кримінальну відповідальність для тих осіб, які намагаються уникнути мобілізації, а також визначено механізми звільнення від покарання за певних умов.
В пояснювальній записці автори наголошують на різкому зростанні кількості спроб нелегального перетину українського кордону. З моменту початку повномасштабної війни та введення воєнного стану прикордонні служби затримали близько 49 тисяч чоловіків, які намагались виїхати за межі України незаконним способом:
– близько 45 тисяч – у лісах, на блокпостах чи інших ділянках кордону, де відсутні пункти пропуску;
– ще близько 4 тисяч – у контрольованих пунктах, де вони використовували фальшиві документи або застосовували інші незаконні методи.
Якщо у 2021 році прикордонники зафіксували трохи більше 3 тис. незаконних перетинань державного кордону України, то у 2022 році таких правопорушень стало більше, ніж удвічі, у 2023 році їх майже 10 тис., у 2024 році – понад 20 тис., а в першому кварталі поточного року затримано майже 4 678 військовозобов’язаних осіб (призовників, резервістів), що на 10 % більше ніж за аналогічний період минулого року (4 539 осіб).
Чинна на сьогодні редакція статті 3322 Кримінального кодексу України, що також передбачає відповідальність за незаконне перетинання державного кордону, але для специфічних суб’єктів правопорушення або ж за обов’язкової наявності мети кримінального правопорушення – заподіяння шкоди інтересам держави. Часто такі дії вчиняються зі знищенням прикордонної інфраструктури та інженерних споруджень, на облаштування яких витрачають значні фінансові витрати Державного бюджету України та міжнародних донорів.
Крім того, особи, які організовують і здійснюють незаконне переправлення через державний кордон, часто уникають належної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним кодексом, та в разі недоведення слідством отримання матеріальної винагороди за вчинені протиправні дії органам досудового розслідування доводиться кваліфікувати діяння за частиною першою статті, що передбачає досить низьке покарання.
При цьому проєкт закону передбачає можливість звільнення від відповідальності за незаконне перетинання чи порушення строку перебування за кордоном громадянами України, які у визначений строк повернуться на Батьківщину та добровільно звернуться до правоохоронних органів із заявою про вчинене ними кримінальне правопорушення.
Відповідно до законопроєкту, будь-яка спроба перетнути кордон під час дії воєнного чи надзвичайного стану – без документів, із підробленими посвідченнями або поза офіційними пунктами пропуску – тягне за собою штраф від 7 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (тобто від 51 тис. до 170 тис. грн) або позбавлення волі строком до трьох років.
Окрім того, законопроєкт передбачає покарання за навмисне знищення чи пошкодження інфраструктури на державному кордоні. За таке порушення загрожує обмеження волі або ув’язнення до трьох років. Нині за незаконний перетин кордону передбачено лише адміністративні санкції у вигляді штрафів.
Передбачено ще одне нововведення: у разі перевищення дозволеного терміну перебування за межами країни під час воєнного стану, призовники, резервісти та військовозобов’язані нестимуть відповідальність – штраф від 3,4 до 5,1 тис. грн або ув’язнення на термін від трьох до п’яти років. Нові повноваження прикордонників На необхідності ухвалення закону, який би жорсткіше карав за незаконний перетин кордону, наголосив спікер Державної прикордонної служби України (ДПСУ)Андрій Демченко в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
За його словами, кількість спроб нелегального виїзду стрімко зростає і є однією з найгостріших проблем для прикордонної служби. З початку 2025 року вже затримано понад 13 тис. осіб, які намагались залишити територію України незаконним шляхом. А нинішні адміністративні санкції не забезпечують належного стримування. “Адміністративна відповідальність і розміри штрафів не зупиняють людей. Наразі прикордонники оформлюють адміністративні протоколи, які передаються до суду. Саме суд приймає рішення щодо притягнення чи звільнення особи від відповідальності”,- зазначив він. Досить м’яка система покарання фактично не виконує стримуючої функції. “Маємо випадки, коли одну і ту ж особу затримують тричі чи навіть чотири рази. Є “рекордсмени”, яких ловили понад десять разів. І вони все одно готові платити суми, що значно перевищують існуючі штрафи”, – сказав Демченко. Він додав, що у прикордонній службі вважають, що у разі ухвалення законопроєкт, зареєстрований урядом в парламенті, позитивно вплине на ситуацію. Адже він пропонує передати прикордонникам повноваження розглядати справи щодо незаконного виїзду військовозобов’язаних, а також запровадить кримінальне покарання за порушення режиму перетину кордону, пошкодження інфраструктури або спробу виїхати поза пунктами пропуску. І порушникам загрожуватиме до трьох років позбавлення волі або штраф до 170 тис. грн.
Окрім того, передбачені зміни й до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вони мають спростити процедуру притягнення до відповідальності, зокрема, дозволити розгляд справ і оформлення адмінпротоколів безпосередньо в структурі ДПСУ, без участі суду. Це дозволить значно прискорити розгляд таких справ.
До слова, як повідомив “Комерсант Український”, в Китаї за незаконний перетин кордону передбачена кримінальна відповідальність, особливо жорстка – в разі спроби втечі, що стосується переважно уйгурів, активістів, дисидентів.
У Північній Кореї втеча за кордон вважається державною зрадою – на втікачів очікує в’язниця або страта.
В Ірані незаконний виїзд теж криміналізований, може трактуватись як загроза нацбезпеці.
Окрім того, в Туркменістані та Узбекистані також можуть покарати за спробу перетину державного кордону без дозволу.
А в країнах Європи відповідальність за спробу незаконного перетину кордону не передбачена.
Галина Гірак