Підступність ворога: що Путін планує замість завершення війни

Очікується весняне загострення Зараз наступальний процес російської армії перебуває у стані стагнації. Проте ворог не спить – готується до весняно-літньої кампанії, береже стратегічні резерви, роздумуючи над тим, де саме надалі їх використати навесні, коли спадуть морози та нормалізується погода.
Про це в ефірі 24 Каналу повідомив військовий оглядач Денис Попович, додавши, що є два варіанти, куди російське військове командування може направити свої резерви. Це південна операційна зона Запорізької області, яка передбачає бої за Оріхів, Гуляйполе, та Донецька область, – Слов’янсько-Краматорська агломерація.
Ця спроба наступу ворога може бути останньою. Залежно від того, якою саме вона буде, ухвалюватимуться подальші рішення у Кремлі, у тому числі й стосовно переговорного процесу.
Стосовно ситуації на півночі країни – Харківський та Сумський напрямки, то там російські війська, на думку Поповича, намагатимуться створити “буферні зони”, намацати слабкі місця на кордоні, щоб відвертати на ці ділянки фронту українські резерви. “Є основні напрямки, які росіяни для себе обрали. Вони розуміють, що в нас є проблеми з особовим складом. Тому будуть намагатися відкривати нові больові точки для того, щоб ми реагували й перекидали туди свої резерви, а вони тим часом могли швидше просуватися на тих ділянках фронту, які для них є основними”, – пояснив Попович. Про те, що російське військове командування планує задіяти свої обмежені стратегічні резерви для запланованого на літо 2026 року наступу на півдні та, можливо, на сході України, йдеться і в звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Однак, як підкреслюють аналітики, ймовірно, російським військовим не вистачає резервів для адекватної підготовки до такого наступу та досягнення його цілей.
ISW також звертає увагу на те, що Росія формує стратегічний резерв із новобранців з липня 2025 року, але зазнає труднощів із поповненням втрат в Україні та змушена розгортати оперативні резерви для підтримки поточних бойових дій. Російському військовому командуванню, ймовірно, доведеться вибирати між розгортанням своїх обмежених стратегічних резервів зараз для кращої підготовки до літнього наступу або ризиком використання стратегічного резерву пізніше влітку, але з менш вигідними позиціями.
Зараз російські війська намагаються створити умови для майбутніх наступальних операцій у напрямках Слов’янськ-Краматорськ та Оріхів-Запоріжжя, однак їм не вдається досягти значних успіхів.
Вони також атакують Лиман, розташований на північному сході від Слов’янська, але й досі вони обмежуються невеликими операціями щодо проникнення в це містечко, в якому до війни населення складало близько 20 тис. осіб.
Повідомляється також, що нещодавні успішні дії ЗСУ в Куп’янську відвернули російські резерви з лиманського напрямку для відповіді на українські атаки.
Тим часом російські війська захопили Сіверск у грудні 2025 року і досі перебувають приблизно за 23 км від Слов’янська, не мають прогресу у боях за Костянтинівку. Втрати більші, ніж поповнення Російська армія вдруге з початку повномасштабного вторгнення втратила більше живої сили, ніж змогла мобілізувати. Про це зазначив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ, майор Роберт “Мадяр” Бровді.
За його словами, протягом січня армія РФ мобілізувала або підписала контракт з 22 тисячами осіб, а втратила вбитими і пораненими 30 618 осіб особового складу. Йдеться, за його словами, лише про верифіковані дані – те, що зафіксовано на відео в результаті роботи безпілотних систем Сил оборони України.
А президент Володимир Зеленський заявив у розмові з журналістами, що Росія ризикує втратити за кілька місяців 100-120 тис. тих, хто на передовій. Це суттєво вплине на її здатність продовжувати війну. “Ми бачимо рівень поповнення російської армії – 40 тисяч осіб на місяць, і не всі з них йдуть на першу лінію. І ми бачимо за кількістю знищення, що наші військові знищують 30-35 тисяч окупантів – це Росія втрачає щомісяця вбитими і важко пораненими. Це число російських втрат буде зростати. Тобто там армія не поповнюється достатньо. Але зменшуються у них передусім ті, хто стоїть на першій лінії. Тобто якщо так буде надалі, вони втратять за кілька місяців 100-120 тис. саме тих, хто на “передку”, – сказав глава держави. На його думку, це свідчить про те, що Путіну доведеться ухвалювати жорсткі рішення. Але якщо він оголосить велику мобілізацію, зрозуміло, який це буде мати вплив на їхнє суспільство та на нього особисто.
Крім того, за словами Зеленського, у росіян наростають і фінансові проблеми. Зокрема, вже зараз зафіксовано зниження виплат військовим в Росії – вони вже стали на ці рейки.
До слова, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 7 лютого 2026 року на війні проти України становлять близько 1 245 290 осіб. Можливий контрнаступ Водночас українські військові припускають можливий контрнаступ ЗСУ, хоч і не такий масштабний, як у 2022 році. Більш реалістичним сценарієм може бути поступове відтиснення противника, а також створення так званої “кілзони”, тобто, зони ураження на глибину до 15-20 км.
Про це в інтерв’ю “Радіо Хартія” сказав Герой України, командир 20-ї бригади безпілотних систем К2 Кирило Верес. “У контрнаступ на сотні кілометрів я не вірю. А от у поступове відкидання ворога й розширення зони ураження – так, у це вірю”, – зазначив він. Верес додав, що зараз основним завданням для українських військових є перенесення ураження вглиб оборони противника. Реалізувати це тяжко, оскільки необхідно підтримувати ще й піхотні підрозділи вздовж усієї лінії бойового зіткнення. Загалом активна лінія фронту нині складає орієнтовно 1 200 км. “Ми не можемо залишити піхоту без підтримки навіть на кілька місяців, щоб повністю зосередитися на глибинному ураженні. Це створює додаткові ризики на фронті”, – підкреслив Верес. Він додав, що сучасна війна вимагає значних людських і фінансових ресурсів, а ефективність дій залежить від технологій, зокрема, й від безпілотних систем.
Галина Гірак