В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком

У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва