ЄС може бути кращою гарантією безпеки для України, ніж НАТО

Членство України в ЄС може забезпечити країні кращий захист, ніж НАТО завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС. Водночас вступ України до ЄС може зайняти багато років через спротив Угорщини. ЄС може дати більше гарантій У Bloombergвважають, що ЄС може бутигарною гарантією безпеки для України. Крім економічних переваг членство в ЄС має і безпекову вигоду, оскільки ця організація передбачає і взаємну оборону. Зокрема, членство України в ЄС може забезпечити захист завдяки зобов’язанню про взаємну оборону, викладеному в статті 42.7 Договору про ЄС.
Видання написало, що хоч членство в ЄС не є оперативним варіантом, проте потенційно це може забезпечити Україні безпеку від російської агресії.
Bloombergнавіть припускає, що це кращий варіант, ніж членство у НАТО, оскільки його статут зобов’язує своїх членів вжити для допомоги союзнику тих дій, які “вважають необхідними”. Угода ж про ЄС зобов’язує членів задіяти “усі можливі засоби”. “Пункт про взаємну оборону, викладений у статті 42.7 Договору про ЄС, детально визначає, що якщо держава-член стає жертвою збройної агресії, інші країни ЄС зобов’язані допомагати їй усіма можливими засобами”, – ідеться у статті. Водночас пункт про взаємну оборону ЄС досі ніколи не був перевірений в умовах військового нападу з боку іншої держави.
Втім, відомо, що у 2015 р. Франція його використала після терористичних атак у Парижі.
Тож членство України в ЄС могло б стати важливим елементом повоєнних гарантій для Києва, оскільки хоч це й економічний блок, проте він має більш суворі формальні зобов’язання в обороні, ніж НАТО. Вступ до ЄС може зайняти багато років Водночас вступ до ЄС може тривати ще не один рік. Не в останню чергу через спротив друзів Росії всередині ЄС, серед яких, зокрема, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно Орбан прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Зараз ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2025 р. або 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Кажуть, що Орбан не змінив думку, щодо цього питання навіть після того, як йому на прохання європейських лідерів зателефонував президент США Дональд Трамп. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС.
На жаль про те, що вступ України до ЄС може бути не швидким каже й канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Зокрема, він заявив, що Україна навряд чи стане членом ЄС до 2034 р. За словами Мерца, малоймовірно те, що приєднання України до ЄС відбудеться в момент, який вплине на середньострокові фінансові плани блоку, розраховані до 2034 р. “Для нас абсолютним пріоритетом є, перш за все, зробити все можливе, щоб покласти край цій війні. Тоді ми поговоримо про відновлення України… Але на це піде кілька років… Ймовірно, це навіть не вплине на поточні середньострокові фінансові перспективи ЄС”, -сказав канцлер Німеччини. Орбан лише камінь спотикання Українська влада вважає, що Орбан – це лише затримка на шляху до ЄС, а не перешкода. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2025 р.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені. Нещодавно Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, у вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС.
За словами Качки, ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне. Як обійти перешкоду? Процес вступу до ЄС вимагає одноголосного схвалення від усіх 27 країн-членів на кількох ключових етапах, що надає Угорщині право вето. Наразі не існує простого механізму для його обходу. Водночас попри відсутність прямого способу обійти вето, існують потенційні стратегії, які можуть бути використані. По-перше, мова йде про дипломатичні переговори. Це найбільш очевидний шлях. Інші країни-члени ЄС та міжнародні партнери можуть чинити тиск на Угорщину, щоб переконати її змінити свою позицію.
По-друге, можливий політичний тиск: ЄС може розглядати можливість активувати статтю 7 Договору про ЄС. Це процедура, яка застосовується до країн-членів, що порушують фундаментальні цінності ЄС. Вона може призвести до призупинення їхніх прав на голосування. Однак для цього також потрібна одностайність (за винятком країни, що розглядається), що робить цей варіант важким для реалізації хоча б тому, що в Орбана є політичний друг у вигляді прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.
По-третє, реформи голосування: деякі країни, такі як Німеччина, пропонують реформувати правила голосування в ЄС, щоб дозволити приймати рішення кваліфікованою більшістю, а не одностайно. Однак зміна цього правила потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, що створює замкнене коло.
Тож поки що позиція Угорщини, як і її прем’єр-міністра, залишається незмінною.
Вікторія Хаджирадєва